З 1982 року регулярно відзначається всесвітній день танцю. Це свято щорічно відзначається 29 квітня, в день народження відомого французького балетмейстера – Жана Жоржа Новера.
Його досягнення для балету, як самостійного виду мистецтва важко переоцінити. Жана Жоржа Новера по праву називають «батьком сучасного балету». Саме він наділив танцювальні рухи змістовним навантаженням і доповнив їх пантомімою, для більш повної передачі задумки постановника.
Перші кроки Новера в балетному мистецтві
Майбутній балетмейстер народився 29 квітня 1727 року в невеликому поселенні, неподалік Парижа. Танці цікавили його вже з ранніх років. Батьки не стали перешкоджати його захопленню і віддали Жана Жоржа навчатися основам балету до відомого вчителю – Дюпре. Успіхам молодої людини міг позаздрити будь-хто. Його чекало велике майбутнє і участь в кращих постановках.
Здавалося, що двері в Паризьку оперу відкриті для талановитого танцівника. Але, насправді, його не поспішали брати до складу танцюристів опери. Дві спроби танцювати на сцені Паризької опери виявилися для Новера невдалими.
Але подібні невдачі не зломили танцюриста. Він танцював у Берліні і Страсбурзі, Ліоні та Лондоні. І саме в Лондоні Новер познайомився зі знаменитим англійським актором Девідом Гаріком, який на той час очолював театр «Друрі-Лейн».
Знакова зустріч для Жана Жоржа Новера
Знайомство з Девідом Гаріком мало величезний вплив на подальший творчий розвиток Новера. Незважаючи на свій похилий вік, Гарік мав безліч ідей для балетних постановок, які були не прийняті в цей час. Через це він не припав до двору і відчував себе не потрібним.
Завдяки молодому французу Новері, який жив танцювальним мистецтвом, Девіду Гарику вдалося поділитися своїми ідеями, і він знайшов в Новері щиру підтримку.
Війна між Францією і Англією змусила Жана Жоржа Новера залишитися в Англії. Саме тут він познайомився з театром Англії, вивчив основи пантоміми і драматургію Шекспіра. У цій країні, в Новера виникло безліч ідей як висловити танцем всі почуття і емоції.
Діяльність Новера у Франції
Після свого повернення у Францію в 1757 році Новер став керівником балетної трупи в Ліонському театрі. У ці роки Ліон по праву вважався центром хореографії і танцю у Франції. Саме тут ставилися сміливі експерименти в танцях і руйнувалися всі стереотипи.
Паризька опера була ще не готова до змін в постановках балету. А ось в провінції це можна було зробити легко. Саме в Ліоні і з’явилися «дієві балети», в яких Новер відмовився від масок і пишних, але незручних, костюмів, а також симетричності ліній танцюристів.
У 1760 році в світ вийшла книга Жана Жоржа Новера, в якій розповідалося про балет, як про новий вид мистецтва, в якому не буде клоунади і ярмарочних танців, а буде висотна почуттів і благородство. Ця книга завоювала популярність у однодумців Новера, які давно втомилися від діючих норм і стандартів в класичному балеті.
Для того щоб довести Європі, що балет це не просто пересування ногами, Новер переїхав в Штутгарт, де пропрацював близько семи років. Там він знайшов велику кількість послідовників, які поділяли його точку зору і хотіли вчиться. Опісля, учні Новера роз’їжджалися по різних містах Європи і там доносили до глядачів основи «нового» балету.
Протягом 18 років Новер з успіхом ставив танцювальні постановки на всіх великих сценах Європи: Відні, Мілані, Неаполі та Лісабоні. Вчитися у нього хотіли тисячі балетмейстерів і танцюристів.
Але слава Новера не давала спокою багатьом людям, які не хотіли змиритися з новим напрямком в балеті. Проти балетмейстера плелися інтриги і через якийсь час він здався. Він погодився піти на відпочинок, взявши обіцянку його довічного утримання.
Спадщиною Жана Жоржа Новера став не один десяток постановок, в яких брали участь тільки найкращі актори, книга, яка вважається основою сучасного класичного балету, а також сотні учнів по всьому світу, які передають свої знання наступним поколінням танцюристів.
